Самостійний вибір Стабилизаторы напряжения зажадає не тільки знання основ електротехніки, а й вивчення пропозицій ринку імпортного та вітчизняного обладнання. Ті, хто далекий від цього, можуть покладатися тільки на рекомендації обізнаних знайомих або на технічну грамотність продавців (і, що не менш важливо, сервісних інженерів) даного обладнання.
Наші рекомендації орієнтовані на вибір електронного стабілізатора напруги, як найбільш досконалого пристрою, що володіє такими незаперечними перевагами, як: широкий діапазон вхідної напруги, швидкодія і висока точність стабілізації, відсутність спотворення форми струму на виході, високе значення ккд, оптимальне співвідношення ціна/якість. Даний огляд дозволить вам познайомитися з основними характеристиками і функціями цих пристроїв і бути готовими до більш детального обговорення з нашими фахівцями питань підбору стабілізатора напруги і підключення його в існуючу мережу.
Перш ніж приступити до вибору, врахуйте, що стабілізатор забезпечують навантаження електроживленням тільки в тому випадку, якщо мережеве напруга знаходиться в певних межах. Якщо ж воно вийде за ці межі (значні перевищення, глибокі провали або повна відсутність), стабілізатор відключить живляться їм електроприлади.
Якщо дуже низька напруга в мережі або його навіть короткочасне зникнення критично для вашого електрообладнання, або ви жодним чином не хочете, щоб освітлення у вашому приміщенні несподівано гасло, а телевізор, охоронна сигналізація, музичний центр або комп’ютер відключалися в самий невідповідний момент, то не слід вибирати стабілізатор напруги — краще звернути увагу на генератор (електростанцію), дбж або комплексні системи захисту.
Що стосується вибору по сфері застосування, то насправді не буває будь-яких спеціальних промислових або побутових стабілізаторів, тому що на рівні їх технічного пристрою, принципів роботи і умови експлуатації такого однозначного поділу просто немає. Правильно підібране пристрій буде однаково добре працювати і в приватному будинку, і на виробництві.
Кількість фаз
- при наявності хоча б одного 3-х фазного електроприладу потрібно вибрати трифазний стабілізатор напруги (або один на всіх споживачів, або на трифазну навантаження);
- оскільки в більшості конструкцій трифазні стабілізатори напруги складаються з трьох однофазних, включених по схемі «зірка», необхідно прагнути до рівномірного навантаження всіх фаз, однак, при наявності однофазних споживачів різного призначення не завжди вдається цього досягти. Тому іноді раціональніше поставити на кожну фазу стабілізатор тієї потужності, яка і буде транслюватися підключеним споживачам даної фази. Але при цьому потужність сусідніх фаз не повинна відрізнятися в рази.
Вихідна потужність
Визначається підсумовуванням повних потужностей в ва (вольт-ампери) всіх електричних приладів, які будуть підключені до стабілізатора напруги; при цьому необхідно врахувати і електроприлади, які ви плануєте придбати і підключити в майбутньому. Якщо вам відома тільки активна потужність в ватах (вт), то розділіть її на коефіцієнт 0.6-0.7, щоб отримати значення в ва.
Для навантажень з електродвигунами (наприклад: погружной насос, холодильник, пральна машина і т.п.) потрібно вибрати стабілізатор напруги з 3-4 кратним запасом по потужності на пускові струми (тобто номінальну потужність двигуна помножити на 3 або 4). Це обов’язково треба зробити, тому що не можна допускати його перевантаження вище закладеного в ньому запасу по потужності, інакше він відключиться або може просто вийти з ладу в момент включення електродвигуна навантаження.
Після підрахунку повної сумарної потужності всіх електричних навантажень потрібно врахувати поправочний коефіцієнт одночасності їх включення, в загальному випадку він дорівнює 0,7. Якщо у вас практично ніколи не будуть одночасно використовуватися всі електроприлади, підключені до стабілізатора напруги, помножте повну сумарну потужність електроспоживання на цей коефіцієнт.
І на завершення всіх розрахунків, тому що рекомендується вибирати стабілізатори напруги з запасом, повну сумарну потужність всіх навантажень необхідно помножити на 1,2-1,25.
Простіший спосіб визначення необхідної потужності стабілізатора-помножити значення вступного автомата в амперах на 220 (номінальна фазна напруга мережі), але в цьому випадку ви отримаєте максимальне значення потужності, що підводиться в будинок (т.зв. Дозволена потужність), яку ви, може бути, ніколи повністю і не реалізуєте.
Діапазон вхідної напруги
Вибраний стабілізатор повинен мати діапазон вхідної напруги не вужче (особливо в нижній межі робочого діапазону), ніж відхилення в мережі живлення. Для аналізу вхідної електромережі вам необхідно підключити вольтметр до будь-якої розетки і протягом 2-3 тижнів записувати значення напруги в різний час доби, або скористатися спеціальними приладами, які записують всі основні параметри мережі автоматично. (до речі, такі прилади здаються нашою фірмою в оренду на час проведення обстеження). Врахуйте також, що відхилення в мережі можуть бути пов’язані і з сезонністю. Слід мати на увазі, що проведені виміри дійсні тільки при тому конкретному підключенні ваших електроприладів, при якому проводяться виміри.
є ще невеликий нюанс: стабілізатори мають два діапазони вхідної напруги:
- робочий-коли вхідна напруга знаходиться в межах, при яких на виході забезпечується заявлена точність стабілізації, наприклад 220 в ±5%:
- граничний — коли стабілізатор видає напругу в навантаження, але воно відрізняється від номінального в більшу або меншу сторони до 15-18%). При напрузі на вході, що виходить за рамки граничного, він відключає електроприлади, при цьому залишаючись підключеним до електромережі для контролю з можливістю підключення навантажень при поверненні мережі живлення в робочий (граничний) діапазон напруг.
Точність стабілізації або діапазон вихідної напруги
Обраний вами стабілізатор повинен забезпечувати вихідну напругу з точністю не гірше, ніж вимога до параметрів електромережі підключається до нього навантаження, наприклад: 220 в ±5%, зазначеного в супровідній документації або на її шильдику. Якщо вимоги до мережі у електроприладів різні, то потрібно брати за основу найвужчий діапазон напруги живлення, або розділити споживачів на групи і підключити їх до різних стабілізаторів з відповідною точністю стабілізації.
Інші параметри стабілізатора, важливі для вибору
Стабільність вихідної потужності. Повинна забезпечуватися у всьому робочому діапазоні вхідної напруги. В іншому випадку при зниженому вхідній напрузі стабілізатор буде віддавати в навантаження лише 50-70% від повної потужності. Цим «грішать» всі дешеві імпортні та вітчизняні моделі.
Перевантажувальна здатність. Чим більшу перевантаження може витримати стабілізатор напруги, тим менший запас по потужності можна враховувати при визначенні сумарної потужності електроприладів, що мають високі пускові струми (наприклад, електродвигун погружного насоса, холодильника і т.п.).
Наявність захисту від перевантаження і короткого замикання на виході. У разі значного перевантаження, коли споживана потужність на 5-50% перевищує номінальну протягом тривалого періоду часу(від 0,1 сек. До 1 хв. Або трохи більше), спрацює система захисту (час її спрацьовування залежить від величини перевантаження), яка відключить стабілізатор напруги і тим самим запобіжить його вихід з ладу. Він може знову самостійно включитися через 10 сек. При наявності функції одноразового повторного включення. Якщо перевантаження при повторному включенні відсутня, то пристрій продовжує штатно працювати. При відключенні стабілізатора через коротке замиканняУ навантаженні, перед його повторним включенням необхідно обов’язково попередньо виявити і усунути причину короткого замикання.
Система контролю вихідної напруги. Якщо стабілізатор вийде з ладу або вхідна напруга різко стрибком збільшиться, то така система (вихідний контактор) відключить від нього електроприлади і запобіжить їх вихід з ладу.
можливість регулювання уставки вихідної напруги. Наявність такої функції в діапазоні 210-230 в дуже важливо в стабілізаторі напруги, наприклад:
- електроживлення приладів, розрахованих на західні стандарти мережі в 230 в;
- електроживлення ламп розжарювання «щадним» напругою в 210 в, що значно подовжує термін їх служби, світловий же потік залишиться в межах, заявлених виробником.
Наявність на вході і виході фільтрів придушення імпульсних перешкод. Це корисна функція в стабілізаторах напруги, з її допомогою він захистить електроприлади від перешкод в радіочастотному діапазоні.
Висновок
На закінчення необхідно відзначити, що проблеми з неякісним електроживленням можуть виникати і з абсолютно несподіваних причин, наприклад: неправильне з’єднання різних типів проводки (алюміній-мідь), неякісна електропроводка, погана якість контактів і багато іншого.
При неправильній електропроводці всередині об’єкта (будинку, офісу і т.д.) виникає взаємний вплив підключених навантажень різного класу один на одного. Наприклад, стабілізатор видає заявлене стабілізовану напругу, а глибинний насос, кондиціонер, верстат, електрозварювання і т.д. Викликають сильні силові обурення і наведення, внаслідок чого чутливі до якості електроживлення електроприлади перестають отримувати «чисте» синусоїдальна напруга. Для виключення таких випадків наші фахівці проведуть аналіз ситуації і запропонують шляхи вирішення.
Тому для остаточного вибору стабілізатора напруги ми настійно радимо вам проконсультуватися у професійного електрика або фахівців нашої фірми.