Одного разу мене звільнили з роботи. Це сталося раптово. Моя тоді ще трирічна дочка захворіла, і я залишилася з нею вдома. Керівник сказав що йому не потрібні співробітниці, які можуть не вийти на зміну. Ні, прямо зовсім він без роботи мене не залишив. Він запропонував перейти з посади секретаря з зп 25 000 на посаду продавця хлібного кіоску з зп 12 000.
Пропозиція була жахлива. Огидний. Працювати належало багато, зарплата дуже маленька. Але найбільше мені не сподобалася те що треба продавати хліб. Мені поруч з булочками не можна перебувати, я відразу стаю сама схожа на пампушку. Я б всю зарплату на пиріжки б і витрачала.
Загалом, пропозиція була досить погана, тому я відмовилася. Саме в цей момент я вирішила спробувати заробити грошей в інтернеті. У ті часи це здавалося божевільною ідеєю. Але у мене все вийшло! спочатку я працювала копірайтером, потім заглибилася в просування бізнесу в соцмережах і в підсумку керую відділом маркетингу. Коли я вийшла з декрету раділа, що вдалося знайти роботу з зарплатою аж в 25 000. А коли моїй дочці виповнилося 7 років я віддала її в приватну школу, за яку потрібно було щомісяця платити більше 25к. Загалом, в грошах я виграла, і дуже сильно.
Найголовніше, я люблю свою роботу. У мене вільний графік, я сама ставлю собі завдання, і колектив складається з чудових людей на 100%. Ще б пак, я кожного сама найняла)
Іноді мене кидає в холодний пост від однієї дуже страшної думки.
Що якби мені запропонували продавати не хліб, якого я так боюся, а, наприклад, телефони? що якби зарплата була не 12 000, а 20? на той момент для мене це було гарною сумою. А що якби пропозиція була не досить погане?
Я б погодилася на умови, які мене влаштовує тільки частково, і ціле життя могло б пройти не так. Я могла б зараз бути пампушкою, яка ненавидить свою роботу.
